Є багато справедливих дотепів щодо того, що нібито Україна впливала на вибори в США. Зараз це дотепно та смішно.
Проте чи варто далі так ставитися до України, немовби ми не впливаємо на світові процеси? Давайте глянемо на історію з іншого ракурсу. Звичайно, в історії немає поняття «якби», проте спробувати вартує. Деколи рішення декількох людей є доленосними.
Липень 1917 року. Другий український імені гетьмана Павла Полуботка козачий полк захопив «Арсенал» та частину Києва….
… Після довгих переговорів Винниченка, Грушевського та Міхновського Центральна рада видає Універсал, у якому проголошує незалежність УНР, частковий відхід від соціалістичних ідей щодо ліквідації приватної власності та доручає самостійникам формувати українізовані полки армії.
Міхновський як організатор армії збирає основних полководців, що пройшли вишкіл ще у Російській імперії. Організовується коаліційний уряд, що починає активну дипломатичну діяльність з метою визнання світовою спільнотою нової країни, незалежно від військового блоку. Усіх активних діячів на зразок Скоропадського, Болбочана, Коновальця чи Махна запрошують до об’єднання. У разі незгоди з політикою самостійництва – арешт та ув’язнення або розстріл (надворі – війна).
20 січня 1918 року до УНР приєднується на умовах федерації Кубанська народна республіка (разом з армією). Після формування ЗУНР 1 листопада 1918 року відбувається об’єднання країни.
Сформованою армією УНР обороняється від зовнішніх ворогів – поляків на заході, комуністів та імперців-москалів на сході. Боїв багато, вони важкі. Є багато втрат людських, деколи втрачаються частини території. Проте до 1922 року УНР вистояла.
І далі – також. А що на схід від України – неважливо. Чи більшовики, чи білі, чи анархісти. Бо змінилась вся історія.
1922 року не створено СРСР, принаймні в такому вигляді, як він був насправді.
Не було колективізації та індустріалізації, Голодомору. А відповідно – не було допомоги Сталіна Гітлеру для створення Рейху (не факт, що й Сталін прийшов до влади, бо невідомо, як більшовики вижили без української продрозверстки, без тої величезної частини індустріалізації, що відбулась за наш рахунок).
З'явилась ще одна країна між Сталіним та Гітлером, що ускладнювало поділ Європи (ой, знову, не факт, що з’явились такі персони).
Не факт, що під час боротьби з більшовиками (а ми пам’ятаємо, що ті харчуються з продрозверстки та грабунків «южнорусского чернозема») УНР не підтримала білорусів у їхній боротьбі за державу.
І Другої Світової війни не було…
Так, це надто утопічно, спрощено, та й «якби» могло бути інакше – але в деталях. Основа – та сама. Вистояла б Україна – могла б вистояти Європа, а відповідно – світ.
А все чому?
Група соціалістів вирішила побавитися в мир будь-якою ціною.
І замість перемоги у війні одночасно силою армії та дипломатії повірили в рівність та любов, добрі наміри ворога.
А ворог – один. І може бути комуністом, монархістом, демократом.
І навіть лібералом.